Дніпро готується святкувати 240-у офіційну річницю заснування. 240 років, відведених імперією. Всього лише два з половиною століття, щоб обслуговувати інтереси колонізатора і відповідати його міфам.

Уявляєте, 250 років тому на місті вашої вулиці чи будинку була пустеля. Або ж просто ліс. Вірите? От саме тут, на берегах Дніпра, де був шлях до Візантії, де пізніше постали козацькі паланки, не було життя? Та ні. Просто чергова великодержавна російсько-радянська "історія" про "засновницю-благодійницю" з імператорського дому, що десятиліттями поширювалася владою серед населення. "Вас тут не було!" - головний меседж ідеології, покликаної повсякчас виховувати комплекс меншовартості у корінного населення.

На щастя, маємо сьогодні можливість вивчати свою історію. Близько 15 років досліджується територія півостровів, що розкинулися на берегах Дніпра. Вони були чудовою природною перешкодою, що давала можливість будувати захисні споруди. Мешканцям міста найбільш відома фортеця Старий Кодак. Принаймні, хоча б назва більш-менш знайома пересічному городянину. Але поволі з вузьких наукових кіл до загалу доводиться інформація про ще дві потужні фортеці, що постали в козацьку добу на території сучасного Дніпра. Мова про Стару Самар та Новий Кодак.

Символічно, що саме до Дня міста (до цього, офіційно ювілейного) науковці, меценати та ентузіасти справи об’єдналися, аби познайомити мешканців не лише Дніпра, а й всієї України з визначною пам’яткою світового масштабу – фортецею Стара Самар. Її історія геть розбиває міфи про заснування нашого міста імператрицею-німкенею. За словами дослідників, у Степовій Україні більше немає більш-менш значного поселення доби козацтва, укріплення якого би збереглися, а територія не була забудована. Той самий Новий Кодак (Новокодацький район Дніпра) чи Самарчик (Новомосковськ), Кальміус (Маріуполь) тощо – вкриті будівлями.

Але ключова «родзинка» цього місця у тому, що його безперервну історію ми простежуємо з 1520-х років, коли тут жили люди, які обслуговували транзитну торгівлю між Ганзою та Прибалтикою і регіоном Чорного моря. Найстарша датована знахідка – товарні пломби 1524 і 1525 рр. Чітко атрибутується пломба 1605 р. з Гданська з написом "BESTE SORT", пломба з Гельдерна (Голландія) тощо. Такими пломбами традиційно, наприклад, запечатували "штуку" сукна, яку, очевидно, розкривали і продавали на торгу в Самарі. Саме на основі поселення Самар у 1688 році за домаганням російського уряду Іван Мазепа збудував Богородицьку фортецю, а вже її наступником став Старосамарський ретраншемент, створений під час російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Довжина периметру "ретраншементу" навколо фортеці у 1736 році дорівнювала 3200 м., це неправильної форми п’ятикутник. Внутрішнє укріплення, власне фортеця – 1250 м.

Вона мала три бастіони, напівбастіони тощо. За знахідками монет простежується відновлення перевозу через Самару в районі сучасного с.Шевченкового вже у ХІV ст. – тут знайдено чимало ординських монет та рідкісних грошей чекану київського князя Володимира Ольгердовича. Торгівля за часів Великого князівства Литовського і Речі Посполитої велася тут дуже жваво – археологами виявлені як татарські монети, так і західноєвропейські товарні пломби ХVІ ст. і так само європейські (польські, шведські, пруські) монети ХVІ-ХVІІ ст. Знайдено півгріш Сиґізмунда І, датований 1509 роком. Міжнародний характер цієї торгівлі не викликає сумнівів у дослідників.

Наведені відомості – лише маленька частинка великої історії фортеці. Історики дніпровського університету підготували захопливі екскурсії по території фортеці, які будуть цікаві і старим, і малим. Перші екскурсії для мешканців міста присвячені до Дня міста і відбудуться під час фестивалю "Самар-Дніпро-Фест", який покликаний популяризувати історичну пам’ятку.

Окрім екскурсій, гості фортеці також мають можливість ознайомитись з артефактами, здобутими на фортеці, що наразі зберігаються у фондах ДНУ. Спеціально до цього заходу лише на 2 дні дозволено їх перемістити до фортеці. Отож дніпровці мають чудову нагоду поринути у середньовічну історію нашого міста, відчути ментальний зв’язок з вільними поселенцями фортеці, зрозуміти, що живуть вони на своїй – Богом даній – землі і тим самим виконують духовний заповіт своїх предків. Повна інформація про фестиваль – samar-dnipro.dp.ua. Дякуємо за співпрацю науковому консультанту Олександру Сухомлину.